slide1slide2slide3slide4slide5slide6slide7slide8slide9slide10

Регіональна філія 'Придніпровська залізниця'
АТ 'Укрзалізниця'

Ви знаходитесь на офіційному сайті регіональної філії Придніпровська залізниця АТ "Укрзалізниця".

Запоріжжя. Національний заповідник «Хортиця» 18/5/2011

(до нотатника туриста)

Уперше в історії про найбільший з-поміж островів Дніпра відомий символ вільного запорізького козацтва острів Хортицю згадується у трактаті «Про управління імперією» імператора Візантії Костянтина VII Порфірородного (ІХ ст.), що також був автором кількох енциклопедій та загальновідомого вислову «Розділяй і владарюй».

Нині сам острів Хортиця і прилеглі до нього скелі та острови Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки входять до складу одного із семи чудес України - Національного заповідника «Хортиця», що займає площу 2359,34 га.

Хортиця - своєрідна Україна в мініатюрі. Цей шматок суші площею 12,5 на 2,5 кілометри містить всі ландшафтні зони країни: від степу і лісостепу до гір і пустель. З більш як тисячі видів місцевих рослин - 105 ендемічних (тобто таких, що ростуть лише в певній місцевості) і 33 рідкісних. А 12 видів хребцевих і 33 види безхребетних тварин занесено до Червоної книги України.

У слов’янських літописах Хортиця фігурувала під різними іменами: Хортич, Хорчик, Хіртиця, Ортинський острів. Аж нарешті в 1436 р. на карті венеційця А. Біанки було вперше зафіксовано: Хортиця. Походження назви острова – тема для суперечок істориків: чи то давньослов’янський бог сонця Хорс позичив острову своє ім’я, чи то тюркське слово “орта”, що в перекладі означає “середній, розташований посередині ріки”.

З історією - схожа ситуація. Хоча прославилася Хортиця в часи Запорізької Січі, проте на її скелях, що здіймаються над Дніпром на 35-метрову висоту, знайдені поселення скіфів, сарматів, хозарів, кіммерійців, печенігів, половців та слов’ян. А ще виявлено поселення доби палеоліту. А це ж 35 тисяч років тому! Справжній підручник історії в камені, свідками якої є мовчазні кургани. Ще сто років тому їх налічувалося 129, та нині їх значно менше.

Саме на Хортиці перетиналися сухопутні та водні торгові шляхи з півночі на південь. Нижче острова починалися Дніпровські пороги, отже, і човни вікінгів дракари, і козацькі чайки далі плисти не могли. І для древніх синів Еллади, які подорожували у північному напрямку, це також був кінець шляху.

У часи Київської Русі Хортиця була місцем збору руських дружин, що йшли воювати з кочівниками, - про це свідчать літописи за 1103, 1190 і 1223 роки. Боротьба не завжди увінчувалася перемогами: понад сто років острів перебував від владою ханів Золотої Орди. І куди ж такому стратегічному місцю без оборони? Першу фортецю на острові звели скіфи (VI-V ст. до н.е.). Наприкінці ж XV ст. козаки будують власне укріплення - так звану “засіку”. Зручно: тут і оборонитися можна, і порибалити, і займатися бджолярством та скотарством у степовій зоні Хортиці й мисливством - у лісовій. На острові не існувало обтяжливого кріпацтва й панів, тут кожен був сам собі господар - нечувана річ для феодального Середньовіччя! Саме із Запоріжжя починалася воля в Україні, саме тут зароджувалася Січ.

Оспіваний у піснях козацький отаман Байда-Вишневецький у 1552-56 рр. збудував на сусідньому острівці Мала Хортиця замок, звідки вирушав до Туреччини з нападами на фортецю Іслам-Кермень. У 1557 р. Байда витримав на Хортиці осаду кримського хана Девлет-Гірея, та посоромлений хан повернувся за рік з турками й зруйнував острівні укріплення. Вишневецький змушений був залишити острів, який відтоді стали називати Байдою.

Козаки знову влаштували на Хортиці кіш у 1618-1620 рр. Звідси вирушали бити турків загони гетьмана Івана Сулими. З часів Хмельниччини і до зруйнування Січі Катериною II (5 червня 1775 р.) Хортиця була козацькою вотчиною.

Згодом на острові господарювали князь Потьомкін, який заклав тут сад, засновник Одеси адмірал Хосе де Рібас, котрий у 1796 р. збудував на Хортиці корабельню та пристань, а з 1790 р. протягом 130 років хазяйнували німці-колоністи.

Упродовж останніх 50 років острів збирає регалії та звання. З 1965 р. тут діє Державний історико-культурний заповідник. У 1983 р. на його території був відкритий музей історії міста Запоріжжя, який з часом перепрофілювали в музей історії запорізького козацтва. Зараз тут можна побачити зразки зброї та військового спорядження козаків, їхній одяг та предмети побуту. Також у експозиції музею є розділи «запорізький край у давні часи», «Запоріжжя в період Київської Русі», «Запоріжжя в козацькі часи», «Заселення Запорізького краю в XVIII-XX століттях», працюють діорами «Битва київського князя Святослава», «Військова рада на Січі», «Звільнення м.Запоріжжя 14 жовтня 1943 р.». У 1994 р. Хортиця з прилеглими скелями та островами отримала статус Національного заповідника, а в 2004-му тут почалося будівництво історико-культурного комплексу “Запорізька Січ”.

Сьогодні острів Хортиця є й одним з найцікавіших об’єктів екологічного туризму в Україні, який щороку відвідує близько 200 тисяч гостей. Тут розвиваються більше 9 видів екологічного туризму: екскурсії екологічними стежками, науково-пізнавальний туризм, пішохідний, спортивно-оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний, скелелазіння, спортивне орієнтування тощо.

Науковими співробітниками заповідника розроблено вісім екскурсійно-туристичних маршрутів по території о. Хортиця, сім з яких носять екологічну спрямованість:

  • 1) пішохідна екскурсія по північно-східній частині о. Хортиці «Там, де кінчаються пороги»;
  • 2) тематична пішохідна екскурсія по східній частині «Сила духів»;
  • 3) пішохідна екскурсія по західному узбережжю острова «За редутом - редут»;
  • 4) екологічна пішохідна екскурсія «Оленячій ріг» (західне узбережжя);
  • 5) тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом «Протовче» в південній частині о. Хортиці;
  • 6) тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом «Зорова Могила»;
  • 7) теплохідна екскурсія «Хвилями Дніпра-Славути».

Після цікавих та пізнавальних подорожей відвідувачі острова можуть скуштувати страви традиційної української кухні й переглянути виступи кінного козацького театру.