slide1slide2slide3slide4slide5slide6slide7slide8slide9slide10

Регіональна філія 'Придніпровська залізниця'
АТ 'Укрзалізниця'

Ви знаходитесь на офіційному сайті регіональної філії Придніпровська залізниця АТ "Укрзалізниця".

Залізничники взяли участь у обговоренні стратегії розвитку громадського транспорту Придніпров’я 8/10/2015

Днями фахівці Придніпровської залізниці стали учасниками «круглого столу» на тему: «Транспорт для людей: стратегія розвитку громадського транспорту Дніпропетровська», який організувала і провела редакція газети «Днепропетровская панорама».

Коло учасників заходу, а відповідно і думок, було досить широким, адже, крім залізничників, у обговоренні транспортних проблем регіону взяли участь представники Дніпропетровської міської ради, правоохоронних органів, муніципального електротранспорту, у тому числі й метрополітену, приватні автоперевізники, народні депутати, громадські діячі та журналісти.

Говорили про значну зношеність громадського транспорту, брак коштів на його оновлення, про необхідність створення єдиної транспортної системи регіону та переваг для муніципального транспорту, прозорого визначення перевізників та жорсткого контролю за дотриманням ними тендерних умов, про забезпечення безпеки транспорту, в тому числі й екологічної, досвід вирішення транспортних проблем у інших країнах тощо.

Наболілі для залізничників питання озвучили в.о. головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту Юрій Піскун та заступник начальника служби приміських пасажирських перевезень Олександр Компанієць.

Олександр Компанієць:

- Залізниця залишається наймасовішим перевізником пасажирів у приміському та регіональному сполученні. У середньому щодоби територією Дніпропетровської області курсують 117 приміських поїздів, які перевозять 28 тис. пасажирів, з яких 9 тисяч - це пільговики.

На жаль, залізниця має проблеми з оплатою проїзду як пільгових, так і платної категорії пасажирів. Зокрема, пасажири платної категорії нерідко не сплачують за проїзд повністю. Дехто намагається взагалі проїхати безоплатно, ігнорують навіть заходи, які вживає залізниця для протидії безквитковому проїзду, - перонний контроль, роботу виїзних кас, ревізорів та ін.

Пасажири пільгових категорій не розуміють або не хочуть розуміти того, що навіть їм слід оформляти в касі проїзні документи (для обліку фактично перевезених залізницею пільговиків), вважають, що достатньо лише пред’явити провідникові-касиру посвідчення на право пільгового проїзду. Унаслідок такого підходу залізниця втрачає кошти, які їй мають компенсувати місцеві держадміністрації як замовники перевезень у приміському сполученні за соціальними тарифами.

Так, за дев’ять місяців 2015 року у Дніпропетровській області приміськими поїздами залізниці перевезено 2,7 млн пасажирів пільгових категорій на суму 25 млн грн.. Місцевими держадміністраціями відшкодовано лише 69% цієї суми (18 млн грн.). Заборгованість по області за період 2008-2014 років склала 38,3 млн грн.

У далекому сполученні – схожа ситуація. За 9 місяців 2015 року залізницею перевезено 51 тис. пасажирів пільгових категорій на суму майже 5,3 млн грн. Місцевими держадміністраціями компенсовано трохи більше 16% (851 тис. грн.).

Крім того, місцеві держадміністрації не беруть участі у придбанні та ремонті приміського рухомого складу, будівництві пасажирських платформ та вокзалів, як того вимагає закон «Про залізничний транспорт України».

Усе це ускладнює для залізниці можливості утримання та оновлення приміських поїздів, збільшення кількості рейсів чи приміських маршрутів, поліпшення сервісу для пасажирів. Утім, приміський залізничний транспорт залишається вельми затребуваним у жителів регіону, а залізниця забезпечує приміські перевезення в повному обсязі.

Юрій Піскун:

- Збитки залізниці зростають і через численні випадки розкрадання та пошкодження залізничної інфраструктури – колійної мережі, пристроїв СЦБ, електропостачання, а також акти вандалізму щодо приміського рухомого складу.

Певен, що люди, які шукають поживи на залізниці, навіть не замислюються над тим, якої шкоди вони завдають, на яку небезпеку наражають залізничників та пасажирів, серед яких, цілком імовірно, можуть бути і близькі їм люди.

Копійчана пожива для розкрадача для залізниці обертається мільйонними збитками на відновлення пошкодженого та реальною загрозою безпеці руху поїздів. Так, накладка вагою близько 25 кг, на яку так часто зазіхають зловмисники, на пункті приймання брухту коштує максимум 70 грн, колійникам вона обійдеться майже у 700 грн, підкладка на бетон вагою 7 кг відповідно коштуватиме 17, 5 грн та 165 грн. Така ж ситуація і з «популярними» у крадіїв мідними дросель-трансформаторами. Їх відсутність спричиняє порушення у роботі пристроїв автоматичного блокування – основних елементів забезпечення безпеки руху на залізниці. На пункті приймання брухту за вкрадений дросель-трансформатор нечиста на руку людина отримає до 2 тис. грн, а за новий залізниці доведеться заплатити в залежності від його потужності від 14 тис. до 25 тис. грн. При цьому послуги залізниці як перевізника пасажирів потрібні фактично кожному, бо кожна людина хоч зрідка, але користується потягами.

У січні-вересні 2015 року на Придніпровській залізниці зафіксовано 1505 випадків крадіжок, пошкодження та розукомплектування рухомого складу та інших технічних засобів (проти 1069 – за дев’ять місяців 2014 року). Збитки підприємства склали майже 11 млн 174 тис. грн., що втричі більше, ніж за такий же період минулого року (3 млн 583 тис. грн.). За вартістю це капітальний ремонт 3-х приміських поїздів, так потрібних пенсіонерам, студентам, жителям передмість.

Зрозуміло, що серед причин такого зростання крадіжок не останню роль відіграють соціальні, а також ліквідація транспортної міліції. Однак є й такі питання, які за бажання можна вирішити. Наприклад, позбутися нелегальних пунктів приймання брухту, в яких закривають очі на те, що сюди несуть деталі верхньої будови колії, елементи рухомого складу.

Насамкінець, попри різницю думок, учасники «круглого столу» зійшлися на тому, що існує нагальна потреба у вирішенні транспортних проблем регіону і що успішно вирішувати їх можна тільки спільними зусиллями.