СПИСОК ДОБРИХ СПРАВ ЮРІЯ БАРАНА 19/03/2025

Днями один з міських сайтів Дніпра повідомив про небезпечну знахідку: в купі сміття перехожий розгледів ручну гранату.

Цим перехожим, як з'ясувалося, був заступник начальника адміністративно-господарської служби регіональної філії «Придніпровська залізниця» Юрій Баран.

— Узагалі-то я перебуваю на лікарняному, йшов до поліклініки проспектом Лесі Українки. Біля Дніпровського фахового коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури комунальна техніка прибирала вулицю. В одній зі сміттєвих куп бічним зором помітив ручну гранату, схожу на бойову, із запалом та чекою. Показав водієві сміттєвоза, той зателефонував до поліції…

Небагато колег знає, що Юрій Баран — почесний донор, він врятував не одне людське життя, на його рахунку 78 донацій крові. А якщо ти – володар такого великого та чуйного серця, тобі на роду написано мати «список» добрих справ, яких ніколи не бракуватиме в твоєму житті.

Ось і нещодавно, 12 березня, на вулиці Привокзальній перед будівлею управління Придніпровської залізниці перехожі стали свідками незвичайної події. Біля узбіччя зупинилася «Лада Калина», з-під якої виходив густий їдкий дим – горіло моторне масло, що скупчилося в піддоні. Але з палаючого автомобіля ніхто не вийшов.

Люди підходили й підходили, розгублено спостерігаючи за тим, що відбувається, хтось викликав екстрені служби. Зненацька, ніби з-під землі, біля машини, що горіла, з'явився чоловік з великим вогнегасником. Кількома впевненими рухами він приборкав полум'я, яке виривалося з-під днища.

…Розповідає Юрій Баран:

— За вікном мого кабінету я побачив дим. Схопив вогнегасника і побіг до палаючої автівки, згодом колеги з управління принесли ще один. Машина була повністю тонована, хто всередині – не видно. Відчинив двері – на водійському місці дідок сидить, на мої слова не реагує. За всіма ознаками, його вразив інсульт. Я заглушив двигун, хтось допоміг відтягти старенького на безпечну відстань і покласти на землю. Мені на допомогу підійшов чоловік з маленьким автомобільним вогнегасником, відкрив капот, погасив полум’я в моторному відсіку, сів у свій «Hyundai» і поїхав далі. Хто він і як його звуть – я не спитав, бо не було часу.

Незабаром прибула «швидка допомога», пожежні та поліція. Натовп почав розходитися. Недієздатного водія завантажили в реанімобіль та повезли до лікарні. Постраждалу «Калину» гуртом виштовхали на узбіччя. Я передав ключі від неї слідчому й повернувся до своїх справ. Уся подія зайняла 10 – максимум 15 хвилин. Анітрохи не сумнівався в наших засобах пожежогасіння, адже всі вогнегасники в управлінні перевірені та заправлені. На техзаняттях ми тренувалися, як їх застосовувати.

— Треба зазначити, що обидва випадкові «пожежні» діяли рішуче, злагоджено, а головне – правильно, ніби рятувальники, які займаються цією справою щодня, — стверджує провідний інженер з пожежної безпеки управління Придніпровської залізниці Олександр Доброскок. — Юрій Баран вуглекислотним вогнегасником, у якого температура струменя на виході мінус 70 градусів, збив полум'я під машиною, ліквідувавши відкрите горіння, що загрожувало водієві; тоді як інший чоловік порошковим вогнегасником приборкав горіння в зоні двигуна, де вуглекислота не застосовується через високу різницю температур. Тим самим, вони врятували і людське життя, й автівку.